Тетяна Трощинська

Експертка з судової реформи, юристка, працювала в Міністерстві юстиції у відділі міжнародних конфліктів, де займалася захистом прав і інтересів України. Вона співпрацювала з експертами з Великої Британії у справах передсудового розслідування в НАБУ. Зараз Анаїт Хоперія здобуває ступінь кандидатки юридичних наук.

Медіааналітикиня та консультантка, яка спеціалізується на медіадослідженнях та медіауправлінні. Як консультантка у Jnomics, Анастасія працює над освітніми проєктами, медіастратегіями та дослідженнями в Україні, Польщі, Молдові, Вірменії і Грузії. До Jnomics вона працювала менеджеркою зі зв'язків з громадськістю, фактчекеркою і дослідницею для українських ГО та Європарламенту. Як стипендіатка Фулбрайта, вона проводила дослідження західних медіа в Університеті Канзасу, де отримала ступінь магістра з комунікаційних досліджень.

Співзасновниця Лабораторії журналістики суспільного інтересу. Редакторка і авторка фільмів The Reckoning Project. Висвітлювала Революцію гідності і російську агресію на сході України для Euronews. Закінчила режисерську майстерню Сергія Буковського. У 2015 році приєдналася до «Громадського телебачення» як журналістка й ведуча. Авторка циклу документальних фільмів «Слідами революції» про події на Майдані та «Етапом через пів Землі» про справу Сенцова-Кольченка. Три роки працювала головною редакторкою «Громадського телебачення». З 2020 по 2022 рік працювала над створенням мультимедійної служби новин Суспільного як шефредакторка, а згодом головна продюсерка інформаційного мовлення.

Медіаексперт, виконавчий директор «Української правди», Head of Growth організації підтримки медіа Media Development Foundation. Раніше був директором цифрового маркетингу і продуктів Суспільного, редакційним директором Genesis Media, головним редактором Bit.ua і редакційним директором міжнародного холдингу Tribuna Digital. Автор подкасту «Медіабіль» та інших медіапродуктів.

Український теле- і радіоведучий, медіаменеджер і медіаексперт. Голова правління «Громадського радіо», голова Комісії з журналістської етики. Має понад сорок років досвіду роботи в медіа. Працював в Українській службі ВВС у Лондоні, очолював Телевізійну службу новин на каналі «1+1». Вів токшоу «Свобода слова» на телеканалі ICTV. 2013 року став співзасновником «Громадського радіо». Багаторічний модератор і ведучий LMF.

Куратор проєкту електронних мистецтв «Трансформатор» (2009, спільно з Лукашем Шаланкєвічем), Футорологічного конгресу (2010), Cyber Pills for Mental Health (2015), [Де]Конструювання: Українське медіамистецтво 1991-2016 (2016, в рамках Європейської столиці культури Вроцлав-2016, спільно з Яніною Пруденко), співкуратор проєкту «Уявний путівник: Японія» (2017, Мистецький Арсенал, спільно з Юлією Зінов’євою та Юлією Вагановою). Координатор низки проєктів Інституту актуального мистецтва і Тижня актуального мистецтва (2008).Учасник проєкту Multiplace (Жиліна, Словаччина), Cyberfest (Берлін, Німеччина), Mindware 1.0. (Люблін, Польща), бієнале Нових медіамистецтв WRO (Вроцлав, Польща), Тижня актуального мистецтва (Львів).

Керівник Інституту інформаційної безпеки. Політолог, журналіст, експерт із маркетингових і політичних комунікацій. Експерт проєкту «Українцям про Європейський Союз». Колишній державний секретар Міністерства інформаційної політики та Міністерства культури й інформаційної політики. В минулому керував проєктами «Сади Перемоги» і «Саміт Кримської платформи». Ініціатор і менеджер створення національного бренду UkraineNow. Радник англомовного проєкту Мультимедійної платформи іномовлення України The Gaze Media.

Воєнна репортерка українського англомовного видання Kyiv Independent, висвітлює російську війну проти України. Народилась у Японії, переїхала в Україну в дитинстві. Отримала ступінь бакалавра бізнес-адміністрування в США. Висвітлювала бізнес-тематику у виданні Kyiv Post. У 2023 стала лауреаткою премії міжнародної журналістики імені Курта Шорка Фонду Thomson Reuters (категорія «Місцевий репортер»). Лауреатка премії Джорджа Вайденфельда, яка присуджувалася в межах німецької Премії Акселя Шпрінгера у 2023 році. Увійшла до списку «25 до 25: молоді та зухвалі» від Media Development Foundation.

Історик, дослідник історії мистецтва. Керівник освітніх проєктів Центру міської історії Центрально-Східної Європи у Львові. Здобув ступінь магістра нової та новітньої історії в Центральноєвропейському університеті в Будапешті; освіту історика мистецтва у Львівській академії мистецтв. Навчався в університеті Джорджа Вашингтона в США. Дослідження Богдана Шумиловича сфокусовані на історії медіа (зокрема телебачення) у Центрально-Східній Європі й СРСР, міській креативності, медіамистецтві тощо.

Аргентинська журналістка, телеведуча й письменниця. Веде телепрограму TN Internacional та щоденну програму новин Está Pasando на каналі Todo Noticias, а також інші теле- і радіопрограми. Лауреатка премії Мартіна Ф’єрро як телеведуча і премію FOPEA за глибоку журналістику. Авторка документальних фільмів і нон-фікшн книжок.

Керівник європейського напрямку роботи організації Climate Legal Defence (CliDef), яка підтримує активістів, постраждалих від практики SLAPP — використання судових позовів для тиску, а також від інших правових загроз. Консультує Greenpeace International з питань юридичної стратегії, зокрема керує стратегією стійкості до SLAPP, та є членом Експертної групи Європейської комісії з питань SLAPP. Він є членом Керівного комітету Коаліції проти SLAPP в Європі (CASE) і співголовою Робочої групи з питань SLAPP у Великій Британії.

Виконавчий директор боснійської громадської організації Zasto Ne («Чом би й ні?»), яка спеціалізується на перевірці фактів, протидії дезінформації, розвитку технологій, моніторингу політичних процесів і громадської участі. Член правління боснійського офісу партнерства «Відкритий Уряд», голова правління регіональної мережі Action SEE тощо. Працює з темами цифрових і соціальних медіа, виборів і політичних процесів, громадської активності, міжнародних відносин, боротьби проти дезінформації й перевірки фактів.

Чеський журналіст, письменник і викладач Карлового університету в Празі. Виконавчий директор громадської організації Nadační fond nezávislé žurnalistiky, який підтримує незалежні та якісні медіа Чехії. Автор книжок про інфотейнмент, історію чеських і чехословацьких медіа тощо.

Британський журналіст, воєнний кореспондент. Автор книжки «Війна у 140 знаках. Як соціальні медіа змінюють конфлікти у XXI столітті» про вплив соцмереж на перебіг війни в Україні та Палестині. В українському перекладі книжку випустило видавництво Yakaboo Publishing. Експерт із конфліктів на Близькому Сході та політики Ірану. Читав лекції про дезінформацію в Військовій академії Сполучених Штатів Америки і в генеральному штабі британської армії; викладав у Гарварді, Єлі, Оксфорді, Лондонській школі економіки, Кінґс-коледжі та інших університетах. Дописує для британських і американських видань, зокрема про російсько-українську війну.

Українська журналістка. Працювала у виданні LB.ua. 2022 року здобула магістерський ступінь у Південноіллінойському університеті, США, а потім повернулася в Україну, щоб висвітлювати повномасштабне вторгнення Росії. Зараз мешкає в Києві, працює кореспонденткою медіа hromadske. Робить репортажі з передової, зокрема про перебіг бойових дій, гуманітарну ситуацію та воєнні злочини Росії в Україні.

Соціальна антропологиня з Будапешта, Угорщина. З 2014 року її дослідження зосереджені на культурній політиці та політиці спадщини в Україні. Вона закінчила аспірантуру в Даремському університеті (Велика Британія). Зараз працює дослідницею в університеті Стерлінга в Шотландії. Діана Воннак є афілійованою дослідницею Центру міської історії Центрально-Східної Європи у Львові. Окрім академічної роботи, вона пише художню літературу. У 2023 році стала стипендіаткою в Junge Akademie в Берлінській академії мистецтв. Діана перекладає українську поезію угорською. Наприклад, добірка віршів Сергія Жадана в її перекладі була опублікована у 2023 році. Вона регулярно пише про Україну для угорських медіа.

Політичний і медіааналітик, директор Інституту Центральноєвропейської Стратегії. Має досвід співпраці з IRI, International Alert, OSCE and ENEMO (місії до Угорщини, Молдови й Норвегії). Як автор і колумніст пише для Newsweek, Atlantic Council, New Eastern Europe, Європейської правди, HVG тощо. Він є випускником програм IVLP (2019), Think Visegrad (2020), Policy Designers Network of GMF (2021), Ukraine and Eastern Europe Programme of Globsec (2022-2023).

Aмериканська літературознавиця. Колишня професорка славістичних студій і голова факультету германістики та славістики університету Райса (США). Викладала в Індіані, університеті Вандербільт та Університеті Вірджинії, читала лекції в Прінстоні, Вітватерсранді (Південна Африка), Торонто (Канада) та Бремені (Німеччина). Здобула ступінь бакалавра у Варшавському університеті і докторський ступінь в Університеті Вандербільта. Авторка п’яти книжок, кількох десятків наукових статей, сотень медійних публікацій і рецензій. Її книжки і статті перекладені польською, українською, білоруською, хорватською, чеською, угорською, китайською та іншими мовами. Книжка Еви Томпсон «Трубадури імперії. Російська література і колоніалізм» набула резонансу в Україні.

Білоруський опозиційний громадський діяч, журналіст, дослідник і медіаексперт. Працює в команді лідерки білоруської демократичної опозиції Світлани Тихановської. Віце-президент некомерційної асоціації Digital Communication Network, старший науковий співробітник Atlantic Council. Працював як медіааналітик Агентства США з глобальних медіа, вивчав цифрові ринки Євразії, зокрема спроби Росії і Китаю контролювати глобальний медіапростір, контролювати інтернет і поширювати дезінформацію. Був креативним директором білоруського сервісу «Радіо Свободи» і консультантом Freedom House.

Старший радник із навчання й інновацій у Dart Center for Journalism and Trauma, проєкті Колумбійської школи журналістики. Багато років очолював Дарт-центр у Європі. Організовував у багатьох країнах майстер-класи й дискусії для студентів і журналістів-практиків про травму, стійкість і навички інтерв’ю. Раніше працював теленовинарем на британських, американських і японських каналах, знімав документальні фільми для BBC, Channel 4 та незалежних кінокомпаній. Був провідним продюсером стрічки ВВС «Хіросіма», який 2006 року отримав премію «Еммі».

Американська літературознавиця і філософиня, професорка Колумбійського університету. Народилася в Індії, здобула освіту в університеті Калькутти, а потім у Кембриджі. Співтворчиня теорії постколоніалізму, фокусується зокрема на ролі жінки в постколоніальному дискурсі. Авторка десяти наукових і науково-популярних книжок, одна з яких — «В інших світах. Есеї з питань культурної політики» — перекладена українською. Є активісткою Міжнародного жіночого руху, бореться за екологічну справедливість і промоцію якості сільської освіти. Переклала англійською твори Жака Дерріда, а також твори авторів із колишніх британських і французьких колоній.

Британський нейрохірург і письменник. Вивчав політику СРСР в Оксфордському університеті, а потім вивчився на нейрохірурга в Лондоні. З 1992 року регулярно приїжджає в Україну для проведення безкоштовних медичних консультацій і з того часу є палким прихильником нашої країни. Документальний фільм BBC про його роботу в Україні The English Surgeon (2010) отримав премію «Еммі». Він написав три мемуари-бестселери. Його перша книга Do No Harm (2014) була перекладена 38 мовами. Вона вийшла в Україні під назвою «Історії про життя, смерть і нейрохірургію».

Має понад 15-річний досвід роботи у сфері розвитку медіа та філантропії. Вона є заступницею директора German Marshall Fund of the United States East, провідної платформи з питань безпеки, геополітики та інтелектуальної діяльності громадянського суспільства, яка фокусується на політичних та безпекових перетвореннях у Центрально-Східній Європі, відновленні та реконструкції України. Йоанна Кравчик керує Фондом українських медіа, міжнародною ініціативою з підтримки місцевих медіа в Україні у часи війни та періоду відновлення. До цього Йоанна була головою відділу партнерств у найбільшій польській газеті Gazeta Wyborcza.

Німецький журналіст, міжнародний кореспондент видання Die Zeit. Живе в Берліні. До 2022 року був редактором відділу міжнародних новин цього видання. Був запрошеним науковим співробітником Гарвардського центру європейських студій. Пише про зовнішню політику, питання інтеграції та імміграції, а останнім часом зосереджується на культурних дебатах про роль релігії та діалог між Заходом й ісламським світом.

Менеджерка і контентна спеціалістка компанії SEOforMedia. Поєднує багаторічний досвід у цифровому маркетингу та просуванні комерційних проєктів із журналістською освітою і досвідом роботи у медіа.

Вірменська письменниця й науковиця. Дослідниця відділу культурної антропології Інституту археології та етнографії при Національної академії наук Вірменії. Директорка Центру підвищення кваліфікації Єреванського державного університету. З 2018 року представляє Вірменію у Комітеті експертів Європейської хартії регіональних мов Ради Європи. Досліджує політику пам’яті, освітню політику, освіту дорослих, примирення і врегулювання конфліктів, проблеми етнічних, релігійних і мовних меншин. Членкиня вірменського і американського PEN, голова Комітету письменниць вірменського PEN.

СЕО компанії PlusOne Social Impact. Співпрацює з урядовими агенціями України для зміцнення їхніх комунікаційних можливостей. Понад 10 років досліджує російську пропаганду, шукає засоби для протидії її шкідливому впливу.У березні 2022 року став співзасновником Медіацентру Україна, громадської ініціативи, спрямованої на допомогу міжнародним медіа, чиї журналісти приїжджають в Україну висвітлювати війну.У 2014-2017 роках Максим Саваневський був співзасновником Українського кризового медіацентру.

Журналістка «Радіо Свобода», працює в проєкті «Ти як?» про біженців і переселенців. Раніше працювала розслідувачкою на Суспільному та у «Слідстві.інфо», співавторка резонансних розслідувань, відзначених міжнародними нагородами. Закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка Школу журналістики Українського католицького університету. Авторка фільму «Ласкаво просимо в Ірландію» про українських біженців в Ірландії.

Французька фахівчиня з комунікацій, помічниця Генерального секретаря НАТО з питань громадської дипломатії. Із 2014 року працювала в Allianz France на менеджерських посадах, зокрема з 2020 року займалась комунікаціями. Викладала у Французькому військовому коледжі. У 2012—2014 роках була аташе Посольства Франції у Великій Британії, до того — радницею прем’єр-міністра з комунікацій. Має освіту у галузі німецьких та американських студій.

Тайванський активіст, співзасновник і генеральний директор тайванської організації DoubleThinkLab. Відомий під нікнеймом Ttcat. Досліджує китайські механізми роботи з інформацією в інтернеті, сприяє боротьбі з цифровим авторитаризмом. DoubleThinkLab займається проблематикою інтернету, публічного дискурсу, громадянського суспільства й демократії, досліджує сучасні загрози демократії і думає, як їм стратегічно протидіяти.

Медіаменеджерка, співзасновниця агенції SEOforMedia. Має понад десятирічний досвід роботи в медіа. Працювала редакторкою в «Українській правді». Менторка Media Development Foundation. Консультантка і лекторка для Thomson Foundation, DW Akadamie, Centre for Media Studies SSE Riga, Internews та інших організацій.

Українська журналістка, репортажистка, спеціалізується на міжнародних подіях та висвітленні конфліктів. Співзасновниця та виконавча директорка Лабораторії журналістики суспільного інтересу. Співзасновниця, редакторка та провідна журналістка міжнародного проєкту з документування воєнних злочинів The Reckoning Project.  Авторка кількох документальних фільмів і книг, зокрема «Загублений острів: історії з окупованого Криму» та «Майдан Тахрір. У пошуках втраченої революції». Регулярно дописує для The Guardian, The Washington Post, The Rolling Stone, Die Zeit, The Atlantic. Була співзасновницею та протягом 5 років очолювала Громадське телебачення та Hromadske International, а зараз є членкинею правління hromadske. У 2022 році отримала міжнародну нагороду для Free Media Awards за висвітлення війни Росії проти України. У 2023 році стала лауреаткою Міжнародної премії Ганса-Йоахіма Фрідріхса.Наталя Гуменюк не раз була спікеркою й модераторкою на конференціях LMF.

Спеціальна кореспондентка служби новин українського телеканалу «1+1», який із 2022 року є частиною спільного телемарафону «Єдині новини». Воєнна кореспондентка, яка вже понад 10 років висвітлює війну Росії в Україні, починаючи з загарбання Криму. Під час Революції гідності була у складі евакуаційної групи Червоного Хреста України. Працювала на каналах СТБ, ICTV, НТН, «Україна» та інших. Викладачка журналістики, блогерка, письменниця. Авторка художньої книжки «Повернутися з війни» та співавторка документальних книжок «Війна очима ТСН» і «Незалежність очима ТСН».

Британський композитор, викладач і музичний терапевт. Працював професором музики в Університеті Единбурга і також викладав у Вищій школі музики, театру та медіа в Ганновері. Підтримує дітей, постраждалих від війни (зокрема на Балканах і в Сирії), за допомогою методів музичної терапії. Зараз працює з дітьми, постраждалими від війни внаслідок російського вторгнення в Україну.Його твори брали участь у міжнародних фестивалях. Найджел Осборн мав тісні зв'язки з Шотландським камерним оркестром, Лондонською симфонією, Лондонською симфонією, Ансамблем Гебриди та Ансамблем Інтерконтинентальним, і написав багато музики для театру, опер і музичних театральних робіт для Гліндборну, Англійської національної опери, Шекспірського Глобуса, BBC Radio 3. Лауреат багатьох міжнародних музичних премій.

Голова Центру громадянських свобод, юристка-правозахисниця, що спеціалізується на проблемах в Україні та інших країн Європи, Далекого Сходу, Центральної Азії і Північної Америки. Ініціює проєкти, спрямовані на розвиток демократії та захист прав людини. Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну стала співзасновницею ініціативи «Трибунал для Путіна», яка документує військові злочини російських загарбників. Отримала нагороду Democracy Defender Award, брала участь у програмі Ukrainian Emerging Leaders Program у Стенфордському університеті.У 2022 році отримала престижну премію Right Livelihood Award і була названа однією з 25 найвпливовіших жінок за версією Financial Times. Центр громадянських свобод під її керівництвом отримав Нобелівську премію миру 2022 (разом із російською і білоруською правозахисними організаціями).

Українська тележурналістка, ведуча програм на Суспільному. До 2021 року працювала на «Радіо Свобода». Веде авторський проєкт телеінтерв’ю.  Лауреатка премії «Честь професії» у номінації «Найкраще новинне висвітлення резонансної події» 2019 року. Авторка книжки «Говорить Радіо Свобода. Історія української редакції» (2014). 2023 року отримала відзнаку Фундації Суспільність за особливий внесок у розвиток журналістики й високі професійні стандарти.

Голова правління Громадянської мережі «Опора». Співзасновниця низки інших громадських організацій та ініціатив. Має філологічну і правничу освіту. Брала участь у підготовці переговорів Тристоронньої контактної групи з урегулювання воєнного конфлікту на Донеччині і Луганщині у 2016—2018 роках. Багато разів потрапляла до рейтингів найвпливовіших жінок України. Випускниця Української школи політичних студій і Літньої стипендії Дрейпера Стенфордського університету.

Голова дослідницького відділу Львівського медіафоруму, українська медійниця, медіа-аналітикиня, дослідниця російської дезінформації та пропаганди, фахівчиня з гендерної дезінформації, авторка досліджень з виявлення російської дезінформації у соціальних мережах. Зокрема, дослідження російської ЛГБТ-дезінформації, гендерної дезінформації.

Керівниця і співзасновниця Superhumans Center, клініки психологічної допомоги, протезування, реконструктивної хірургії та реабілітації для людей, постраждалих від війни. Очолювала найбільший логістичний хаб в Європі — HelpUkraine Center. З 2004 по серпень 2022 була директоркою фонду Олени Пінчук, координаторкою простору з сексуальної освіти Dialog Hub. Співзасновниця Veteran Hub — простору з надання комплексних послуг ветеранам. Під керівництвом Ольги втілені масштабні кампанії в медіа, благодійні концерти Елтона Джона, групи Queen та Пола Маккартні в Україні.

Стипендіатка Chatham House OSUN Academy, Ukraine Forum. Її професійні інтереси —  міжнародні відносини та дослідження дезінформації, особливо в контексті повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Має досвід роботи в українських і міжнародних медіа. Її публікації виходили в TIME, The Washington Post, NPR, BBC, Monocle, EFE (Іспанія), ANSA (Італія). Екскерівниця відділу іноземних новин на Hromadske TV.

Кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри композиції Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка. Є співзасновником мистецького об’єднання НУРТ, куратором фестивалю електроакустичної музики Vox Electronica, співкуратором фестивалю аудіовізуального мистецтва «Тетраматика», керівником Експериментальної освітньої лабораторії / студії електроакустичної музики (EESEM) при Львівській національній музичній академії імені Миколи Лисенка. Стипендіат Програми імені Фулбрайта (Стенфорд) й Програми Gaude Polonia (Краків).

Іспанська журналістка, фахівчиня з питань ґендеру, міграції і прав людини. Здобула журналістську освіту в Мадридському університеті Complutense. Два роки жила у Великій Британії і п’ять років — у Гватемалі, де працювала журналісткою і координаторкою соціальних проєктів.

Менеджерка української програми у відділі Східної Європи і Центральної Азії міжнародної організації «Репортери без кордонів». Кілька років працювала в Україні проєктною менеджеркою українських і міжнародних гуманітарних і правозахисних організацій. Була прес-офіцеркою французької дипломатичної місії в Україні. Експертка з українських медіа і програм підтримки для них, а також із протидії російській пропаганди. 

Український літературознавець і літературний критик. Директор видавництва «Смолоскип», доцент Києво-Могилянської академії.

Американська журналістка, яка з 2003 року робить матеріали про Україну для Los Angeles Times, Vanity Fair, The Associated Press, Al Jazeera та багатьох інших медіа. Вона живе в Києві і є редакторкою The Reckoning Project, а також менторкою у проєкті IRMI/Fondation Hirondelle, що підтримує українські регіональні медіа. Була волонтеркою Корпусу Миру США в Каневі Черкаської області з 1995 по 1997 рік.Сейбра Айрес була учасницею конференції LMF 2023  року.

Ізраїльський журналіст, коментатор і режисер документальних фільмів, який працює переважно з темами й подіями арабського світу. З 1990-х років створював матеріали про арабський регіон та Палестину для найбільших ізраїльських новинних центрів. У 2010 році випустив документальний фільм «Дорогоцінне життя», який отримав престижну ізраїльську премію Ophir і увійшов до короткого списку номінантів на премію «Оскар» за найкращий документальний фільм. У 2007 році Ельдар отримав премію Соколова — найпрестижнішу нагорода ізраїльських ЗМІ — за висвітлення подій у секторі Гази. Автор трьох книжок: Eyeless in Gaza (2005), Getting to Know HAMAS (2012), HAMAS: from a Welfare Organization to War Crimes (2024).

Дослідниця й викладачка міжнародного права в Оксфордському університеті. Одна з керівниць оксфордської групи, що досліджує перехідне правосуддя. Входить до групи, яка організовує Оксфордський процес щодо міжнародних правових захистів у кіберпросторі. Старша юридична радниця проєкту The Reckoning Project, який фіксує російські воєнні злочини в Україні. Президентка болгарської освітньої організації «Центр міжнародного права Erga Omnes».

Американський журналіст-міжнародник. Засновник і ведучий подкасту Black Diplomats про міжнародні політичні питання, особливо щодо України. Часто бував в Україні, вивчаючи російський колоніалізм та імперіалізм. Висвітлював президентські кампанії в Америці 2016 і 2020 року. Працював у проєктах FUSION, The Root і Foxtrot Alpha. Дописує для Foreign Policy, The Washington Post та інших видань. Має освіту в галузях журналістики й дослідження Росії. Був свідком і висвітлював Революцію гідності в Україні.

Українська дослідниця медіа, доцентка цифрових медіа та суспільства Школи комунікацій при Дублінському міському університеті. Досліджує цифрові права і їхні порушення, авторитаризм у мережі та інтернет-урядування у Східній Європі. Викладала у Могилянській школі журналістики. Написала книжку Beyond the Protest Square: Digital Media and Augmented Dissent (2021) — глибинне дослідження впливу цифрових медіа на Революцію гідності в Україні. Заступниця голови робочої групи щодо України при Європейській асоціації комунікаційних досліджень та освіти (ECREA) та входить до Ради директорів організації Places of Sanctuary Ireland. Публікувалась у The Guardian, The Washington Post і Foreign Policy.

Британський історик. Викладач європейських студій у Коледжі Святого Антонія Оксфордського університету і старший науковий співробітник Інституту Гувера Стенфордського університету. Автор одинадцяти книжок із історії Європи. Книжка «Рідні землі. Історія Європи через особисте сприйняття», яка вийшла 2023 року, перекладена 22 мовами, зокрема вийшла в Україні у видавництві Vivat. Публіцист, дописувач The New York Review of Books і The Guardian. Підтримує Україну і є співавтором одного з планів надання Україні допомоги.

Військовослужбовиця, журналістка, викладачка, письменниця, директорка простору YOUkraine.hub. Служила у пресслужбах полку «Азов» (2015–2016) та Донецького прикордонного загону (2017–2020). З початком великої війни мобілізувалася до полку «Азов»; захищала Маріуполь. В облозі на «Азовсталі» писала тексти, що стали відомими на весь світ. 17 травня 2022 року, виконуючи наказ верховного головнокомандувача, разом з іншими захисниками Маріуполя залишила «Азовсталь» і опинилась у полоні. Звільнена з полону майже через рік — 10 квітня 2023 року. Майор Національної гвардії України, офіцерка запасу.

Чеська медіааналітикиня, координаторка програми «Кремлівський нагляд» аналітичного центру «Європейські цінності». Досліджує російську пропаганду. Закінчила Університет Масарика у чеському місті Брно. Щотижня укладає бюлетень про російську пропаганду Kremlin Watch Briefing, який читає понад сім тисяч європейських експертів, журналістів і чиновників. Брала участь у Трансатлантичній стипендіальній програмі у Вашингтоні, організованій журналом World Affairs Journal.

Медіаексперт, медіатренер, експерт із цифрової безпеки, медіаграмотності та свободи слова в інтернеті. Проєктний менеджер eQualitie.

Візуальна художниця, перформерка, співкураторка і викладачка. Працює у сферах перформансу, живопису, графіки, інсталяції. Досліджує поняття присутності, вираженої через тіло і візуальний знак, який воно творить.Закінчила Львівську національну академію мистецтв. Стипендіатка програми Gaude Polonia Міністра культури Польщі, фіналістка Конкурсу молодих українських художників MYXi (2015), ІІ Молодіжної бієнале сучасного мистецтва України (2019). Авторка персональних виставок та мистецьких проектів в Україні, Польщі, Іспанії. Брала участь у численних виставках, фестивалях перформансу та конференціях в Україні, Польщі, Італії, Норвегії, Чехії, Литві, Німеччині, Франції, Португалії, Іспанії, Ізраїлі, Японії, Таїланді, Канаді та США та інших країнах. Співорганізаторка та співкураторка «Школи перформансу» (2019) в межах Міжнародного фестивалю «Дні мистецтва перформансу у Львові», онлайн-резиденції «На місці»(2020) та «Архів перформансу. Україна» (2021). Викладає на кафедрі актуальних мистецьких практик Львівської національної академії мистецтв (Україна).Її останні роботи були представлені у А231 Federação (Сальвадор, Бразилія), JDMooney Foundation (Чикаго, США) та FLOW / Out of Site Chicago (США), Ukraine!UNMUTED (Каунас, Литва), BIFPA'23 (Белфаст, Велика Британія).

Зараз веде комунікаційні проєкти для урядових і громадських організацій, має свій YouTube-канал про сучасну історію та політику, а також є співкерівником неурядової організації, що зосереджена на посиленні голосу України у світі та вдома.
Раніше Ярема працював керівником пресслужби Ради національної безпеки і оборони України (2014), координатором роботи з іноземними медіа в Адміністрації Президента України (2015-2018), а також керівником пресслужби партії «Голос» (2019-2021).
Він також є співзасновником і співавтором (2016-2019) офіційного Twitter-акаунту України.

Народний депутат України, голова Комітету з питань свободи слова. Обраний до Верховної Ради за списком партії «Голос». Був виконавчим директором і головою правління Transparency International Ukraine у 2016—2019 роках. Із 1996 року працює в громадському секторі. Був активістом «Пласту», «Молодої Просвіти», Фундації регіональних ініціатив і Самооборони Майдану.

Керівник відділу маркетингу у The Kyiv Independent. Раніше очолював маркетинг «Радіо Свобода», співпрацював із понад 20 редакціями з Центральної та Південної Азії, Східної та Центральної Європи та Балканського регіону.

Український фахівець із довготермінових стратегій і комунікацій. Співзасновник і керівник Інституту фронтиру. Партнер комунікаційної компанії pro.mova, яку заснував у 2007 році. Член Несторівської і Унівської експертних груп. Член Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України. У минулому — журналіст, телеведучий і медіаменеджер. Викладач комунікацій для медіа, бізнесу і неприбуткових організацій. Досліджує впливи культурних чинників на траєкторію розвитку України. Викладач Львівської і Києво-Могилянської бізнес-шкіл. Здобув політологічну, правознавчу і філософську освіту. Спікер LMF 2023 та багатьох попередніх років.

Була співредакторкою сторінки культури онлайн-виданні «Збруч» (2013-2018), програмною директоркою у ГО «Мистецька рада Діалог» (2015-2021), координаторкою програми у Чеському центрі в Києві (2020-2022). Дописує до різних медіа есеїстику, критику, аналітику культури.У 2016 у співавторстві з Юрієм Іздриком опублікувала книгу «Summa» (Meridian Czernowitz). З травня 2022 року очолює команду ГО «Пост Беллум — Україна».

Культурний менеджер, автор текстів і мистецьких проєктів.Зараз працює менеджером ветеранських проєктів YMCA Lviv. У минулому — прессекретар мистецького об’єднання «Дзиґа», координатор фестивалів Jazz Bez, «Флюгери Львова», Fort.Missia та інших.Також є менеджером опери-міфу «Ukraine — Terra Incognita» і документального фільму «Випчина. Село одного дня».У 2014—2015 роках воював у складі Добровольчого Українського Корпусу, у 2022-2023 роках служив у 80 бригаді Збройних сил України. Поранений при захисті Лисичанська.Yurii served in the Volunteer Ukrainian Corps from 2014 to 2015 and later served in the 80th Air Assault Brigade of the Armed Forces of Ukraine from 2022 to 2023, during which he was wounded while defending Lysychansk.

Консультантка-аналітикиня, яка співпрацює з громадськими організаціями «Львівський медіафорум» і «Жінки в медіа», а також національна фасилітаторка міжнародної тренінгової програми ITP «Розвиток медіа в демократичних умовах» в Україні. За освітою — журналістка, вона має 15 років досвіду у медіа. Вона досліджує медіаландшафт і зміцненні потенціалу медіа.